Disclaimer

Desperation

Назва цієї збірки новел не менш оманлива, аніж варіанти доль багатьох її героїнь. Заміжжя і побут гнітять їх, залишаючись чи не єдиною реальністю, на яку можна сміливо опертися у житті, сповненому короткотривалих почуттів та довготривалих переживань. Зріз життя не одного покоління, події, що відбуваються за лаштунками дверей багатьох помешкань та на вулицях Києва. Виживання у «новій» столиці незалежної України в умовах «дикого ринку», спорадичні вояжі на Захід, іноді під приводом службовим, іноді — інтимним, а часто під обома...<

"...I жодної версiї!" - нова книга вiдомого українського письменника Володимира Кашина, що створив серiю детективних романiв, головним героєм яких є iнспектор карного розшуку Дмитро Коваль.

До цiєї книги увiйшли: роман "...I жодної версiї!", повiсть "Готується вбивство" i драма "День народження". Достовiрнiсть матерiалу, гострий, напружений сюжет, проникнення в психологiю героїв, щоб пояснити їхнi вчинки, як благороднi, так i ганебнi, такi особливостi творiв Володимира Кашина.

"…I жодної версiї!" — нова книга вiдомого українського письменника Володимира Кашина, що створив серiю детективних романiв, головним героєм яких є iнспектор карного розшуку Дмитро Коваль.

До цiєї книги увiйшли: роман"…I жодної версiї!", повiсть "Готується вбивство" i драма "День народження". Достовiрнiсть матерiалу, гострий, напружений сюжет, проникнення в психологiю героїв, щоб пояснити їхнi вчинки, як благороднi, так i ганебнi, такi особливостi творiв Володимира Кашина.

Кажны сучасны культурны чалавек перш-наперш павінен ведаць, хто ён такі, якая ягоная мова, народ і край, дзе ён жыве, якая ягоная гісторыя.

У гэтай кнізе Вацлаў Ластоўскі — беларускі пісьменьнік, гісторык, літаратуразнавец, публіцыст і палітычны дзеяч, адзін з пачынальнікаў нацыянальнага адраджэньня — распавядае пра сябе і свой народ, пра беларускую зямлю, пра сваю мову, пра гісторыю Беларусі, пра веру беларуса, пра Бацькаўшчыну, пра нацыянальныя адзнакі беларуса, пра патрыятычныя павіннасці, пра беларускую сям'ю, пра беларусаў на чужыне, пра нашую годнасьць.

Тембенчинский Михаил Петрович. Ротмистр лейб-кирасир. Туземный князь из Сибири ("Здесь еси драконы") на службе у Государя Российского. Крещен в православную веру. А то, что при этом пернат, крылат, из куньих и ближайшим родственником числит барсука, дык кого это волнует, если князь толков и все от него — лишь на пользу Отечеству! А перья… А что перья? Подумаешь, эка невидаль! Абиссинцы, вон, те и вовсе черны как ночь…<

Инженер-гидротехник в облике сидхи попадает в Уэльс 7-го века. Написано хорошо, используются валлийский фольклор, местные гео-, этнография. Никакой тебе тупой «магичности» — психология/верования… Не ищет приключений, врастает, используя свою "легендарность".

Версия с Самиздата. Обновление от 03/03/2009. Прошу стереть, когда появится копия бумажной книги…

Немайн город нужно строить, да в самой себе разбираться, а "по полям жиреет вороньё, а по пятам война грохочет вслед…"

Версия с Самиздата. Обновление от 17/02/2009.

Впервые опубликована в журнале «Вокруг света» (1962, № 5). Была включена в первый сборник повестей и рассказов «Зажгите костры В океане» (Магадан, 1964). Впоследствии документальная часть этой повести была использована автором при написании повести «Два цвета земли между двух океанов», «Дневник прибрежного плавания» (гл. «Серебряная гора») и рассказа «Гора из чистого серебра», изданного посмертно в альманахе «Ветер странствий», 1975, N2 10. В первоначальном виде она была включена только в «Избранное» (в трех томах) (Магадан, Книжное изд-во, 1994). Герои повести, молодые парни, искали Пильхуэрти-Нейку, что в переводе с чукотского означает «загадочно не тающая мягкая гора», почти сплошь, как утверждает легенда, состоящая из самородного серебра. Повесть вызвала резкую критику после публикации, и далее не переиздавалась до самого последнего времени. Включена в издание Куваев О. Сочинения в 3-х т, т.2, 2005.<

Історичний роман у віршах<

Драматична поема<

Лекція, прочитана в національному університеті "Києво-Могилянська Академія" 1 вересня 1999р.<

Драматична поема<

Poput blistavog dragulja, grad je ležao na prsima pustinje. Nekada je bio podložan promenama i preinačenjima, ali sada je Vreme teklo mimo njega. Noći i dani nizali su se preko lica pustinje, ali na ulicama Diaspara vladalo je večno popodne i tama se nikada nije spuštala. Duge zimske noći mogle su mrazom da okuju pustinju, ledeći poslednje ostatke vlage u razrenenom vazduhu Zemlje — ali grad nije osećao ni toplotu ni hladnoću. On nije stajao ni u kakvoj vezi sa spoljnim zbivanjima; bio je to svet za sebe.

Ljudi su i ranije podizali gradove, ali nikada sličan ovome. Neki su trajali stolećima, drugi milenijumima, pre no što je Vreme razvejalo čak i njihova imena. Jedino se Diaspar uhvatio ukoštac sa Večnošću, braneći sebe i ono čemu je pružao okrilje protiv sporog osipanja vekova, razorne moći truljenja i pogubnog dejstva rne.

Od časa kada je sazdan, okeani su nestali sa površine Zemlje, a pustinja se rasprostrla čitavom planetom. Vetrovi i kiša satrli su u prašinu poslednje planine, a svet je bio odveć umoran da bi iznedrio nove. Grad za to nije mario; čak se i sama Zemlja mogla pretvoriti u prah i pepeo, a Diaspar bi i dalje štitio decu svojih tvoraca, noseći bezbedno njih i njihova dobra niz reku vremena…