Disclaimer

Високо в горах загубилося озеро. Воно сховалося на дні величезної, схожої на гігантський радіотелескоп, кам’яної чаші, оточеної з усіх боків неприступними скелями. Час від часу над озером лунають якісь дивні звуки, що піднімаються від його гладенької, наче відполірованої поверхні: сі-ло-на… сі-ло-на… Що це? Може, то голос мешканців іншої планети? Про цю та багато інших таємниць ви дізнаєтесь, прочитавши збірку оповідань “Позивні Альфи Лебедя”. До неї увійшли нові твори українських письменників-фантастів. Герої оповідань — люди високих помислів і дерзань, гострого, допитливого розуму, дослідники, будівники, справжні господарі своєї долі. <

Автор вважає за потрібне нагадати особливо прискіпливим читачам, що книжка ця — роман, причому не документальний. Тому тут, як і в будь-якому романі, вигадка тісно переплетена з фактами. Автор малював “Летючого Голландця”, вигаданий ним підводний човен “для таємних доручень”, як певне узагальнення тієї різнобічної, хитромудро замаскованої диверсійної діяльності, що її провадили і далі провадять проти миру мого вороги, організатори воєн. <

Болката от несподелената любов е трагедия, но още по-съсипваща е невъзможната любов. Когато един самотник, собственик на маслинови плантации, засява любовните семена, надявайки се да намери любовта, той не предполага какъв хаос ще предизвика. Страстта хвърля очарованието си над цялата местност. Докато всички в малкото градче откриват любовта в очите на неподходящия човек, атмосферата се нажежава още повече от забележителен феномен, а страстите се покачват както температурите през лятото. Източник: http://book.store.bg/c/p-p/m-515/id-6944/strasti-po-gospozhica-ponderoza-lili-prajyr.html <

Рукопись этого романа - листы старой бумаги с готическим немецким текстом - граф фон Меренберг, правнук А.С.Пушкина, получил в наследство от своей тетки. И это «наследство» надолго было закинуто в шкаф. Летом 2002 года дочь графа фон Меренберга Клотильда вспомнила о нем и установила, что рукопись принадлежит перу ее прабабушки Натальи Александровны Пушкиной (в замужестве фон Меренберг). Чем больше она вчитывалась в текст, тем больше узнавала в героине романа Вере Петровне автобиографические черты младшей дочери Пушкина Натальи, в ее матери и хозяйке дома - Наталью Николаевну Пушкину, а в отчиме - генерала Ланского. В романе Н.А.Пушкина описала свою жизнь, переработав в нем историю своего первого брака. Очевидно, влечение к перу она унаследовала от своего отца, на которого была так похожа. А теперь читайте сами! <