Хома Олександрович Зубарєв не один рік провів на Далекій Півночі. Про життя народів цього краю і розповідає він у своїй книзі. Герої оповідань — підлітки. Вони полюють на хутрових і морських звірів, ловлять рибу, знищують хижаків. У боротьбі з суворою природою в дітей виховуються мужність, наполегливість в досягненні мети, спритність, кмітливість. Саме ці якості дозволяють врятуватися Чімі, що опинився один на пустельному острові («Кам'яна підкова»), саме завдяки їм не загинув Омкай, якого поранений морж потяг у відкрите море («Пригоди Омкая»). В оповіданнях добре передані риси нового побуту народів Півночі.

Сред нас наистина има зверове и техният брой е неизвестен… Ние все още не знаем на какви скрити инстинкти се подчиняваме. Нашите немощни и преходни личности са само безкрайно малки вълнички в океана от велики, вечни и слепи сили, вълнички, под които постоянно се усеща бездната… Именно това изразява „Човекът-звяр“ с меланхолична и сурова величественост.

Романът „Ние“ изобразява един механизиран до краен предел свят, в който човешката личност е сведена до номер, а обществото е идеално функциониращ мравуняк, където властва диктатура, използваща достиженията на науката и технологиите за поробване на индивида.

«Доктор Хаус». Серіал про напівбожевільного геніального лікаря, який може діагностувати й вилікувати найзагадковішу хворобу. В чому феномен шаленої популярності «House M. D.» в усьому світі? Здається, востаннє такий широкий успіх мав хіба що культовий серіал «Твін Пікс». Книжка «Феномен доктора Хауса» не лише являє собою спробу зібрати й систематизувати інформацію про історію створення, медичні реалії, героїв та акторів серіалу «Доктор Хаус». Вона адаптована насамперед для українського читача — адже в Україні «House M. D.» отримав особливе визнання. Поруч із розповіддю про культурний контекст, який у новому тисячолітті творить «Доктор Хаус», книжка вперше демонструє, в якій мірі все, що показано в цьому серіалі, можна співвідносити зі знайомими українцям реаліями. Для широкого кола читачів.

Заглавие этой книги очень хорошо отражает ее содержание — это действительно фронтовые воспоминания без приукрас. Тяжелые воспоминания. Автор книги Евстахий Загачевський два с половиной года, прежде чем он перешел в 14–ю дивизию Войск СС «Галиция», постоянно находился на Восточном фронте, на передовой, в составе 3–й танковой дивизии СС «Тотенкопф». Тяжелые фронтовые будни и военный быт, непрерывные бои, ранения, смерть боевых друзей, — все это ярко обрисовано в правдивых показаниях очевидца и участника событий трагической эпохи Второй мировой войны. Автор отбыл настоящую фронтовую одиссею, на это указывают уже сами заголовки разделов: «В лесах под Невелем», «Великие Луки», «Десять дней под Ельней», «Ярцево». Несколько раз был ранен в боях. Как только началось активное формирование дивизии Войск СС «Галиция», он просил о переводе туда. Но это произошло не так быстро, как хотелось: лишь во второй половине 1944 года, а именно, во время переформирования дивизии после Бродской катастрофы. Как фронтовой ветеран, Загачевський вскоре был откомандирован на 3–месячную сержантскую учебу. Вместе с Дивизией «Галичина» автор отбыл вторую часть фронтовой одиссеи: борьба с партизанами в Словакии и в Словении, последние тяжелые бои в Австрии с Красной армией, передкапитуляционное отступление с фронта на запад, и наконец, «Три полных года неволи» (1945–48) в английском плену.

Під час наукової експедиції на Тихому океані вчений-океанолог зустрічає дивовижну тварину; вона нагадує йому іхтіозавра — представника рибоящерів, які були колись грізними володарями океанів. Але ж вони давно вже вимерли. Ця тварина — загадка для науки. Учені наполегливо шукають відповіді. А морське чудовисько зустрічається ще й ще, з ним зв’язані незвичайні пригоди. Про все це розповідає книжка “В погоні за іхтіозаврами”. Автор, вчений-географ, у захоплюючій формі змальовує життя глибин океанів та морів, роботу по вивченню таємниць цього життя.